خيانة النفس
أحيانًا يَتوه أي منا عن نفسه و يخونها، فلا يعلم من صاحب الصورة المكونة أمامه على المرآه، لا يعرف حياة من هذه. من هذه؟ أهذه أنا؟ هل هذه الملامح الباهتة ملامحي؟ أين تلكَ الملامح الجميلة التي كنتُ أتحلىٰ بها؟ هل يراني الناس كما أرىٰ نفسي هكذا؟ أين تلك العهود التي قطعتها لنفسي للتغير للأفضل ؟ أين ذلك العهد الذي قطعته للقدير بالتقرب ،بالتغير ؟ لقد خنت نفسي ، في الواقع أشعر أنني أفقد  نفسي مجددًا، خنت ذاتي ونفسي، أنا لستُ هكذا بتلك الملامح المخيفة. كل شيء جميل يليقُ بي قد  فقدته خنته . أشعر أنني أفقد كل شيء جميل بي ولا أعلم كيف أصبحتُ هكذا. ولكني على يقيٍن تام أنني لم أكن هكذا في بداية الأمر.
2020-07-23 23:34:44
4
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12384
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3782