خيانة النفس
أحيانًا يَتوه أي منا عن نفسه و يخونها، فلا يعلم من صاحب الصورة المكونة أمامه على المرآه، لا يعرف حياة من هذه. من هذه؟ أهذه أنا؟ هل هذه الملامح الباهتة ملامحي؟ أين تلكَ الملامح الجميلة التي كنتُ أتحلىٰ بها؟ هل يراني الناس كما أرىٰ نفسي هكذا؟ أين تلك العهود التي قطعتها لنفسي للتغير للأفضل ؟ أين ذلك العهد الذي قطعته للقدير بالتقرب ،بالتغير ؟ لقد خنت نفسي ، في الواقع أشعر أنني أفقد  نفسي مجددًا، خنت ذاتي ونفسي، أنا لستُ هكذا بتلك الملامح المخيفة. كل شيء جميل يليقُ بي قد  فقدته خنته . أشعر أنني أفقد كل شيء جميل بي ولا أعلم كيف أصبحتُ هكذا. ولكني على يقيٍن تام أنني لم أكن هكذا في بداية الأمر.
2020-07-23 23:34:44
4
0
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2789
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3904