Нерозділене кохання
Тону в твоїх очах, наче в океані щастя Я вмираю від усмішки твоєї, як від кулі кохання І водночас я замерзаю від твого холодного серця Кожен раз страждаю від нерозділеного кохання Але врешті-решт я завжди засинаю, думаючи про тебе
2023-07-08 14:51:20
1
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Богдан Попович
Жостко
Відповісти
2023-08-18 05:36:13
Подобається
Схожі вірші
Всі
Твої долоні
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
3990
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9020