Elle était là
Elle était là et elle rêvait La main tendue vers le ciel Les yeux perdus dans les étoiles Les rêves plus hauts que les espoirs Et il la regardait, souriante, Rayonnante, et si belle Elle aimait décrire la voie lactée Lui, il aimait la contempler Et elle s'est tournée vers lui Dans une mélodie, elle lui a demandé : « Et toi, qu'est-ce que tu fais de tes nuits ? » Et il lui répondait : « Je ne fais que rêver. »
2022-12-26 11:14:08
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Perdix
Wow, ça faisait longtemps que j'avais pas lu un poème doux comme celui-ci. C'est apaisant 😌
Відповісти
2022-12-26 11:31:13
1
ʏaʏa
@Perdix Contente que ça t'ai plu, merci !
Відповісти
2022-12-26 12:47:53
Подобається
Схожі вірші
Всі
Твої долоні
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
4472
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2211