Elle était là
Elle était là et elle rêvait La main tendue vers le ciel Les yeux perdus dans les étoiles Les rêves plus hauts que les espoirs Et il la regardait, souriante, Rayonnante, et si belle Elle aimait décrire la voie lactée Lui, il aimait la contempler Et elle s'est tournée vers lui Dans une mélodie, elle lui a demandé : « Et toi, qu'est-ce que tu fais de tes nuits ? » Et il lui répondait : « Je ne fais que rêver. »
2022-12-26 11:14:08
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Perdix
Wow, ça faisait longtemps que j'avais pas lu un poème doux comme celui-ci. C'est apaisant 😌
Відповісти
2022-12-26 11:31:13
1
ʏaʏa
@Perdix Contente que ça t'ai plu, merci !
Відповісти
2022-12-26 12:47:53
Подобається
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2272
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1790