Вірші
Враз
Я запам'ятаю вій твоїх тремтіння,
Чорних, як вугілля... І забуду враз.
Більш не повернуся до твоїх обіймів,
Про які я мрію кожен божий раз.
Кривдиш мені серце, топиш мої очі...
І шкодують вії, що нема вже «нас».
Твій характер з перцем, мій — зовсім дівочий,
Тож тебе забуду... Й повернуся враз.
3
0
157
Переслідувач
Вивертав свої пальці до хрускоту
І дивився на мене з вікна...
Та в обличчі твоєму всі мускули
Неживі, мов як біла стіна.
Розлучатись зі мною у вечорі
Ти неначебто і не хотів.
Доки мріяла просто про втечу я,
Мріяв ти про злиття наших тіл.
І за мною тихенько крокуючи,
Ти кричав, що за мене помреш.
В свою чергу, недовго міркуючи,
Я спитала... Чого ж тоді ждеш?
4
2
134
Близькість
Недалеко від річки сиділа
Та ловила сумний погляд неба.
Босі ноги її дикі хвилі
Проганяли подалі від тебе.
Ти сидів біля неї спокійно,
Довіряючись дотику долі...
Її ноги тонесенькі вільно
Проганяли від тебе всі болі.
4
0
194
Барви
Бензин, розплесканий в калюжі,
І сяйво місяця в вікні...
Прозорі очі, небайдужі,
Являються мені ві сні.
А з ранку в сонячній оселі
Я ледве прокидаюсь знов.
Коли покинув рідні стелі,
Вночі лиш чую твій я зов.
Бувай! Ти знаєш — не забуду
Ні погляд твій, ні чорних вій.
Залишив в тій калюжі бруду
Багато, як в душі моїй.
8
2
165
