Барви
Бензин, розплесканий в калюжі, І сяйво місяця в вікні... Прозорі очі, небайдужі, Являються мені ві сні. А з ранку в сонячній оселі Я ледве прокидаюсь знов. Коли покинув рідні стелі, Вночі лиш чую твій я зов. Бувай! Ти знаєш — не забуду Ні погляд твій, ні чорних вій. Залишив в тій калюжі бруду Багато, як в душі моїй.
2023-09-09 14:42:01
8
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Lexa T Kuro
Вірш цікавий! Нових натхнень Вам! Хай все вдається🙏☀️
Відповісти
2023-09-10 13:08:33
1
yekho_
@Lexa T Kuro щиро дякую ☺️🧡
Відповісти
2023-09-10 15:52:45
Подобається
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1658
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1356