Герої
Ти бачив як ангели в небо летіли так так саме в небо а не навпаки від пострілів влади отак от відлетіли до Бога вкраїнські сини 😐 Сьогодні не в силі і сильні змовчати бо серце від Болі кричить коли на Майдані відспівують Сотню що вічність у славі до Бога летить "Матусі гордіться своїми синами бо душу і тіло зложили свої" Чи наші стяги не вдосталь побачили крові? Хіба наші предки хотіли такого життя? Ми варті того, щоб зростали у Мирі й Любові назад до ярма немає вороття. Настав час порвати усі ненависті кайдани. Кривава ялинка на жовто-блакитному тлі. Усіх українців з'єднали не тільки Майдани а й віра в життя і любов до своєї землі Бо нас не зламали ні голод ні війни й гармати!! Чому за Вкраїну доводиться нам умирати? Коли за для неї так хочеться віддано жить?!
2018-05-23 19:10:30
3
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Панк
Дуже круто написано😍😍😍👍! Але над віршовим розміром ще варто попрацювати😉
Відповісти
2018-05-25 15:22:36
1
Юлічка Наконечна
@ Панк дякую
Відповісти
2018-05-25 15:23:02
Подобається
Стренжер
🇺🇦❤️👍
Відповісти
2018-06-20 19:21:49
1
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4786
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4081