Люблю
Люблю дивитися на чистий аркуш паперу І бачити в ньому відзеркалення тихих світів. Наче хтось з того боку Щось забув розповісти усім. Люблю просто сидіти у тиші, І дивитись на смуток дощів, Що летять наче зірвані з ніші Забавляючи листя кущів. Я люблю озиратись в минуле і шукати свої помилки, Виправляти їх подумки знову, Наче води малої ріки. Але їх не змінити ніколи, Бо життя то є довгеє поле, І не всі в змозі його перейти.
2021-01-05 20:03:10
4
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2756
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4958