Люблю
Ульяна
Люблю дивитися на чистий аркуш паперу І бачити в ньому відзеркалення тихих світів. Наче хтось з того боку Щось забув розповісти усім. Люблю просто сидіти у тиші, І дивитись на смуток дощів, Що летять наче зірвані з ніші Забавляючи листя кущів. Я люблю озиратись в минуле і шукати свої помилки, Виправляти їх подумки знову, Наче води малої ріки. Але їх не змінити ніколи, Бо життя то є довгеє поле, І не всі в змозі його перейти.
2021-01-05 20:03:10
4
0
Інші вірші поета
Ти хто... Ти Я Немає
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2281
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5138