Один

Ульяна

Од уяви собі ти один Один на цьому світі Нема кому розрадити,простити Нема кого пробачити ,любити Ти сам як та билина на холоднім вітрі Ідеш по життю і немає тобі нівчому розради Немає в кого просити поради Немає для кого любити,дружити Навколо ще тисячі років буття Твого простого земного життя. Але ти один маєш тисячу самотніх хвилин Як гірко,як страшно це розуміти Що ти лиш пилинка у морі життя І канеш як всі і все в небуття Ти один, що ж поробиш немає шляху назад. Йдеш цим життям вимолюючи своє каяття Люди самотні у цьому житті Як ті билини на холодному вітрі！

2020-12-28 12:12:46

3

0

Схожі вірші

Всі

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

53

39

2339

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12142