Я

Ульяна

Я як той океан,що ріже хвилями тишу. Багато сумую,багато мовчу Але мало про це все говорю,пишу. Не можу наслухатися тишу В душі рветься все на шматки але мушу. Мушу мовчати тихенько сама Бо вже підкралася тихо зима Як дивно писати про все що потрапило в душу. Я як той океан що хлюпоче за край берегів. Не хочу прожити ще сотню життів Мого буде досить повір. Повір що живу я в раю, Але раю не знаю Бо душа так болить, Що хочеться вмерти хоч на мить. Щоб як той океан не виходити з своїх берегів.

2021-02-10 08:04:15

3

0

Схожі вірші

Всі

Мої слова

Ай

Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.

85

0

4860

Я отпущу с временем дальше ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...

44

9

3632