Я
Ульяна
Я як той океан,що ріже хвилями тишу. Багато сумую,багато мовчу Але мало про це все говорю,пишу. Не можу наслухатися тишу В душі рветься все на шматки але мушу. Мушу мовчати тихенько сама Бо вже підкралася тихо зима Як дивно писати про все що потрапило в душу. Я як той океан що хлюпоче за край берегів. Не хочу прожити ще сотню життів Мого буде досить повір. Повір що живу я в раю, Але раю не знаю Бо душа так болить, Що хочеться вмерти хоч на мить. Щоб як той океан не виходити з своїх берегів.
2021-02-10 08:04:15
3
0
Інші вірші поета
Іноді Спитай Люблю Немає
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2067
Why?
Лунная Лапа
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9274