Ранок
Юрий Voituk
Кожний ранок для мене прокляття , І нестерпная мука в душі. Ідучи кожен ранок у пекло, Забуваю про саме святе. Залишають моє тіло сили, Не можу боротись із злом. Наче тіло поглинуте скверной, Затоплене нею повік.
2020-08-08 05:52:51
6
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Игорь Демин
Вот это да! Сколько в этих строках страдания, исповеди, силы. Читая Ваши стихи, Юрий, мне хочется размышлять над ними, выписать в отдельную тетрадь и ещё раз перечитывать. Спасибо Вам , Юрий, за то, что вы заставляете мой мозг работать! Браво, Маэстро!
Відповісти
2020-08-13 05:07:01
1
Інші вірші поета
О, Україно Сороки В'язень Дівчина-Весна
Інші поети
Леся
@lesia62
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4218
Минутой мечтания :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1741