Ти не один

Юрий Voituk

Я знаю - життя не легка річ! Я знаю, яке важке твоє життя. Хоч не показуєш ти виду свого, Хоч біль ти ховаєш в душі. Все одно я тебе розумію, Все одно я з тобою завжди. Ти не думай, що сам ти на світі , Подивися за спину свою. Я ніколи тебе не залишу, Я завжди на твоїй стороні. То ж міцно тримайся за мене , Ти в світі уже не один!

2020-08-08 06:03:05

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Игорь Демин

Знаете, Юрий, этим стихотворением Вы мне напомнили одного моего самого близкого друга. Хотя между нами сейчас некоторые расстояния, но ближе и роднее нет его. Он как ангел, всегда рядом, стоит только обернуться. Я с вашего позволения хочу посвятить ему эти стихи. Ещё раз большое Вам спасибо, очень приятно начать свой день с порции хорошего стиха.

Відповісти

2020-08-19 03:34:44

Інші вірші поета

Дівчина-Весна Життя людини О, Україно Ранок

Інші поети

Xiao Feng

@xiao_feng

غُفران.

@imblue

Mimi Meow

@Mimi_meow

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

15578

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

1034