Все просто
Zhenya Blyzniuk
Вечір. Тиша. Сніг лапатий. Поряд кіт іде вусатий. Ніч. Кохання. Милий дім. Сумувала за цим всім. Чашка кави. Свічка. Співи. І, невже, ми знов щасливі? Річка. Мостик. Пішки йдемо. Життя разом проведемо. Ліжко. Пристрасть. Почуття. Так, отут я вся твоя. Ранок. Чай. Смачний сніданок. Й поцілунок наостанок. Офіс. Люди. Йду додому. Відчуваю сильну втому. Ти. Вечеря. Вірші милі. Обидвоє ми безсилі. День у день одна рутина Та кохана скрізь людина. Що ще треба, аби нам весь світ заздрив, мов богам?
2021-01-11 23:21:42
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Aleksandr Bilogura
Гарно 🤗🔥
Відповісти
2021-01-12 00:15:48
Подобається
Zhenya Blyzniuk
@Aleksandr Bilogura дякую🖤
Відповісти
2021-01-12 06:32:36
1
Інші вірші поета
зимові хроніки Знайти відповідь те, про що мовчать За що?
Інші поети
Roi De Libertad
@Hikari_4002
Juli Pencil
@Juli_Pencil
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13339
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2558