зимові хроніки
ліхтарі вже засвітили: "маю йти додому". ніжно тебе поцілую, відчуваю втому. ти тихенько розвернешся, підеш тротуаром. ще раз гляну тобі вслід, обдає, знов, жаром. вже підхожу до квартири, ноги підкосило. і прямую до кімнати, падаю безсило. на термометрі ще вище, аніж, було зранку. мама принесе тепленьку з чаєм філіжанку. маю тобі написати, що я відчуваю. та нема у мене сили, я вже засинаю. ти ж мій любий, мій коханий не турбуйся надто. буде і у нас з тобою: гарне, пишне свято.
2021-01-17 23:11:35
4
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3345
Крапка
Коли я опинюся в твоєму полоні, це буде найсолодший кінець моєї історії. Це буде крапка на кар'єрі поета, ніяких почуттів вміщених на папері. Це буде найсолодший початок моєї любові – моє кохання ловитимеш у кожному слові, у кожному погляді, у кожному русі. Вірші не потрібні будуть, вони стануть безвкусні.
70
0
3980