зимові хроніки
ліхтарі вже засвітили: "маю йти додому". ніжно тебе поцілую, відчуваю втому. ти тихенько розвернешся, підеш тротуаром. ще раз гляну тобі вслід, обдає, знов, жаром. вже підхожу до квартири, ноги підкосило. і прямую до кімнати, падаю безсило. на термометрі ще вище, аніж, було зранку. мама принесе тепленьку з чаєм філіжанку. маю тобі написати, що я відчуваю. та нема у мене сили, я вже засинаю. ти ж мій любий, мій коханий не турбуйся надто. буде і у нас з тобою: гарне, пишне свято.
2021-01-17 23:11:35
4
0
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3254
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
5129