зимові хроніки
ліхтарі вже засвітили: "маю йти додому". ніжно тебе поцілую, відчуваю втому. ти тихенько розвернешся, підеш тротуаром. ще раз гляну тобі вслід, обдає, знов, жаром. вже підхожу до квартири, ноги підкосило. і прямую до кімнати, падаю безсило. на термометрі ще вище, аніж, було зранку. мама принесе тепленьку з чаєм філіжанку. маю тобі написати, що я відчуваю. та нема у мене сили, я вже засинаю. ти ж мій любий, мій коханий не турбуйся надто. буде і у нас з тобою: гарне, пишне свято.
2021-01-17 23:11:35
4
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2176
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13477