За що?
Кохаємо ми відображення у калюжі високих дерев. Кохаємо вітер сильний і силу нічних марЕв. Кохаємо ніжні співи і каву міцну зраннЯ. Кохаємо міцно й щиро, Та так, щоб на все життя. Кохаємо не за очі, не за фігури стрункі. Кохаємо ми за душу і теплі долоні терпкі. Кохаємо за світогляд і впевнений рівний крок. Кохаємо ми за гордість і зрілість чужих думок. Кохаємо необачно... Так сильно, невпинно горим. І ось вже одні - то попіл, а інші - від нього дим...
2021-02-04 21:17:03
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Creatore di poesie
Кінцівка потужна)
Відповісти
2021-02-04 21:30:51
1
Zhenya Blyzniuk
@Creatore di poesie дякую💛
Відповісти
2021-02-04 21:31:18
1
Схожі вірші
Всі
Твої долоні
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
5135
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6224