За що?
Zhenya Blyzniuk
Кохаємо ми відображення у калюжі високих дерев. Кохаємо вітер сильний і силу нічних марЕв. Кохаємо ніжні співи і каву міцну зраннЯ. Кохаємо міцно й щиро, Та так, щоб на все життя. Кохаємо не за очі, не за фігури стрункі. Кохаємо ми за душу і теплі долоні терпкі. Кохаємо за світогляд і впевнений рівний крок. Кохаємо ми за гордість і зрілість чужих думок. Кохаємо необачно... Так сильно, невпинно горим. І ось вже одні - то попіл, а інші - від нього дим...
2021-02-04 21:17:03
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Creatore di poesie
Кінцівка потужна)
Відповісти
2021-02-04 21:30:51
1
Zhenya Blyzniuk
@Creatore di poesie дякую💛
Відповісти
2021-02-04 21:31:18
1
Інші вірші поета
Все просто те, про що мовчать зимові хроніки Знайти відповідь
Інші поети
sambridhi
@sam6ridhi
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2407
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1271