За що?
Кохаємо ми відображення
у калюжі високих дерев.
Кохаємо вітер сильний
і силу нічних марЕв.
Кохаємо ніжні співи
і каву міцну зраннЯ.
Кохаємо міцно й щиро,
Та так, щоб на все життя.
Кохаємо не за очі,
не за фігури стрункі.
Кохаємо ми за душу
і теплі долоні терпкі.
Кохаємо за світогляд
і впевнений рівний крок.
Кохаємо ми за гордість
і зрілість чужих думок.
Кохаємо необачно...
Так сильно, невпинно горим.
І ось вже одні - то попіл,
а інші - від нього дим...
2021-02-04 21:17:03
6
2