Дружба
Павло Шум
Сьогодні хочу я  сказати, Що таке дружба в нашому світі, Щоб могли його прийняти, Усвідомити, що немає дружби краше. Дружба - це довіра до людини, Дружба - це душевне покоління, Дружба багато вище за турботу, Дружба нам дарує тих людей, З ким не страшно в шлях війни    або у розвідку йти до перемоги, Разом йти і не здаватися плечо к плечу Ми будем завжди йти до перемоги  Боротись будем за свободу за нашу  Вічну перемогу.Застигне кава на вікні  Пройшли роки війни, ми завжди будем  Пам'ятати як ми з тобою йшли до перемоги Скільки днів буде тривати наша дорога життя у цьому світі лиха та негоди але я буду пам'ятати як ми з тобою були друзі  
2020-11-24 13:25:36
4
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Оксана Климко
"Застигне кава на вікні"–цей рядок не дає мені спокою 🤔Хочу уявити як це,але не виходить🤷
Відповісти
2020-11-26 15:58:00
Подобається
Павло Шум
@Оксана Климко "Застигне кава на вікні"- це про тих людей та моїх друзів які не повернулися додому.
Відповісти
2020-11-26 18:16:30
Подобається
Оксана Климко
@Павло Шум співчуваю😔
Відповісти
2020-12-01 13:29:06
Подобається
Інші вірші поета
Чекай мене і я повернуся Життя кохання Тебе люблю Лють
Інші поети
Vvasabi Sova
@vvasabi_sova
Hiba Boo
@boohiba
Схожі вірші
Всі
Кохаю
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
Я впізнаю тебе серед тисячі лиць, І тихенько, крізь світ, побіжу, І нехай вже позаду мільйони столиць, А я в полі тебе обійму. Обійму і заплачу від щастя свого, Мабуть, більшість йому навіть заздрять, А мені вже давно на них все одно, І на те, що вони мені скажуть. Я, мій милий, єдиний, тобою живу, І в повітрі ловлю твої нотки, Я для тебе співаю і стрічку нову, Запишу у своєму блокноті. Ти малюєш мій сон із мільйону казок, У якому такі різні барви! Ти даруєш мені той рожевий бузок, А із ним, мов мереживо, чари. Від обійм, поцілунків твоїх я горю, Мов метелик над вогнищем синім, Боже мій, якби знав, як тебе я люблю, Якби знав, як без тебе я гину.
98
15
7483
Шукати святе в почуттях
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
Я пам'ятаю. Вибач, я все пам'ятаю. Чому цей біль ніяк не зникає? Час його береже. Мене він, ламає Й душа в нім палає. Пробач за все. Чого ж зберігаю? Усе це лякає. Себе забуваю і душу вбиваю, Та біль все живе. Серце згорає, Розум втрачаю, думки покидають. Ненавиджу це, понад усе. Тебе забуваю. Звички зникають. Віри тепер немає. Кохання вбиває. І допомоги вже не чекаю. Завжди щось втрачаю. Хтось уже добиває, не знаючи це. Можливо, шукала в цім світі святе, Та я не знала, що воно в мені є.
54
2
4380