Заповіт
Сьогодні я не буду дома сьогодні вже мене не буде як шкода те що мало я побачив в цьому світі дуже мало Напевно так і треба було жити мене до себе кличе Мій батько рідний і сумний Я дуже мало з рідною прожив А зараз я лежу на полі бою Поранений лежу і не стою я хочу жити І буду я боротися за волю І встану я і поведу я роту і будемо боротися за землю за тих хто вірить в Україну Пустіть мене моє зболіле серце яке боротиметься до останнього удару я помру но люди будуть жити, та боротись далі до світанку.
2020-11-26 19:23:24
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Ніколас Велес
Дещо не в тему русизм. Але з іншого сторони це підкреслює що хоч різні мови та один народ. Ритму як такого немає. Тема настіль заїжджена, що дорогу і сліпий побачить, але зачатки хорошого автора є.
Відповісти
2020-11-27 19:47:31
Подобається
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Тугливо , але що поробиш ... Тема війни завжди буде з самих болісних напевне 🖤
Відповісти
2020-12-17 17:32:09
Подобається
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
104
15
15363
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
42
5
1318