Думки
Коли ти зникаєш, Повільно, беззвучно. Біля вікна. Тебе не вхопить холод. Догорять, останні краплі чорнил Попіл мирно спить. Навіщо писала його? Може, на пам*ять? Беру перо. Пишу новий. І він згорає. І ще раз. Ще раз. Боюся відправити, Вогонь спалює спокусу. І знов пишу. Все! Відправляю! Хоч і знаю не читатимеш... Бо, мою зраду не простив.
2020-09-18 04:25:08
3
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
130
26
4502
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8675