Так. Я була твоєю скрипкою.
Так. Я була твоєю скрипкою.
Твоїм коханням, вищим за Творця.
Твоєю Надією, Вірою.
Так, я була твоєю скрипкою.
В твоєї скрипки обірвались струни
Ти задоволений? Радій.
Твоєї скрипки обірвались струни...
Не заграє для нас музика ніколи,
Не зіграє скрипка більш веселих нот...
Не зігріє більше холодних рук,
Не розвіє хмари темних дум....
Вона замовкла, оніміла,
Зчезла на віка.
Не заграє для нас музика ніколи.
Не може скрипка жити без смичка,
Та смичок без скрипки жити зміг же!
Я була твоєю скрипкою,
А ти моїм смичком...
Та все зруйновано віолончеллю.
А скрипка плаче без смичка,
Але тому байдуже.
В нього є віолончель,
Його ніщо не гложе.
З нею він танцює на балах,
Створює нові мелодії
Про мене, свою скрипку,
Навіть не згадає.
А коли згадає, то вже пізно буде.
Бо Скрипка сильна,
Рани зарубцює.
Струни вбірвані, налагодить, скріпить
І з неї музика ще краща залунає,
Ніж за часів в яких вони були.
Скрипка зродиться повстане з попелу.
Смичок залишиться один.
Покине його й віолончель.
Пройде чимало часу і зрозумієш ти одне,
Моїм смичком не будеш ти вже,
А я твоєю скрипкою залишуся назавжди....
{img}https://www.pexels.com/photo/people-woman-art-hand-37719/{/img}
2020-02-16 11:01:20
1
0