"Привіт. Я сказала що розкажу про твою гру. Оскільки Ліка померла я думала ти уже закінчила гру. Але у цьому щоденнику пише, що хто би не помер твоя гра не закінчиться! Не заводи щоденник, і не фотографуй листи це буде рахуватися за щоденник! Вибач багато говорити не можу."

Після прочитаного Клара взяла листок ручку і почала писати.

" Привіт. За що ти вибачалася у першому листі? І у мене до тебе прохання. Давай зустрінемося.
Не знаю чи отримаєш ти лист. Але я хочу хоча би вибачитися за свою сестру. До зустрічі."

Клара переодягнулася і лягла спати. На ранок її листа не було. Але на її телефон прийшла есемеска. Там писало школа вампір які п'ють кров людей. Клара вбралася і пішла.

Вона уже була коло школи. Клара шукала будь кого але вона була сама там. Ця школа відлякує усіх. По перше район не дуже гарний. По друге сама школа більше похожа на закинуту будівлю. На майданчику сиділа якась дівчина і над нею сміялися. Френк з своїми друзями. Клара підійшла до них.

- Ей, ви що робите? Крикнула до них Клара.

- О Кларо привіт, ти кудись йшла то йди! Сказав Френк.

- Ти хочеш щоби я тебе побила?

- Чуєш я до тебе не чіпляюсь тільки із-за того що ти дівчина Джея.

- Та ніяка я йому не дівчина!!! Ти замахав мене вже. Чого чіпляєшся до всіх підряд.

Клара обернулася і пішла, за нею побігла та дівчина.

- Клара, стій почекай.

- Ти хто така?

- Я тебе чекала. Мене звати Ніна. Я такого самого віку як і ти.

- Ти та дівчина???

- Ага. Хочеш подивитися на щоденник своєї сестри?

- Ага. Давай.

Ніна витягнула з сумки улюблений блокнот Ліки. Клара зразу його взяла.

- Тут пише що після того як Ліка дізналася що ніхто з вас не може грати у гру, то ти відвела її сюди. А потім прийшов Джеймс якийсь. Зі мною повторюється те саме. Можеш мені сказати одне. Коли померла Ліка?

- У той самий день. У ДТП.

- Тобто сьогодні я помру?!

- Не знаю. Але ти сказала що знаєш про гру. Звідки?

- У моїй кімнаті постійно з'являлася твоя фотографія з зворотної сторони писало вона також грає.

- Зрозуміло. І вибач за все.

- Ти також вибач. Пам'ятаєш два роки тому у школі була дівчина яка не вірила, що ти відома пяаністка. Це була я. Я напевно піду мені хочеться побачити рідних.

- Іди.

Клара йшла до дому. Вона була шокована від почутого. Вона тільки думала як запитати маму про все. Коли Клара проходила поміж будинку Джеймса то навіть не привіталася з Тео. Який катався на скейті і кричав до неї. Клара зразу пішла на третій поверх до батьків. Їм з Лікою було заборонено ходити туди.

Клара побачила як тато заходив у кабінет. Вона побігла за ним. Коли вона зайшла там була і мама також.

- А тепер в мене до вас питання. Що це за прокляття про яке всі говорять. І чому наша сім'я замішана в смерті багатьох вампірів. Сказав Клара як тільки зайшла.

- Звідки ти про все це знаєш?

- Тато яка різниця звідки, я чекаю відповіді.

- Колись давно твоя пра пра пра баба завела щоденник. І це побачив її тато. Він не любив щоденників про вампірів. Тому він знищив його. Дочка володіла чорною магією і вона надіслала прокляття на весь рід. Що в сім'ї якщо буде двоє дітей один точно має померти. І що кожен має пройти гру. Переважно народжувалися по одному. Тоді гра переходила до їхніх ворогів. Все із-за щоденників. А що? Ти найшла чийсь щоденник? Запитала схвильовано мама.

- Так. На наступний день коли ми переїхали. Це щоденник Анни-Луізи. І сьогодні Ніна віддала щоденник Ліки.

- Щоденник Анни-Луізи? Анна-Луіза моя старша сестра яка померла. Вона прожила двадцять років як людина. Я колись найшла її щоденник. І ви чуть не померли. Після того я не хотіла сюди вертатися.

- Можна мені жити як людина? Мама правда ти знаєш де можна взяти зілля?!

- Ти що здуріла?

- Давай так я цей рік проживу як вампір, а потім якщо не передумаю стану людиною!

- Домовилися. Не забувай у цій школі є форма. Вона уже в тебе в кімнаті.

Клара мовчки встала і пішла у кімнату. Там дійсно лежала форма. Це була біла сорочка, чорна спідниця. Тут до Клари подзвонив телефон. Це був Джеймс.

- Алло. Давай зустрінемося, треба поговорити.

- Немаю настрою. Пака.

Клара вибила і лягла на ліжко.