(Розповідь від Клари)

На похорони Ліки, ми нікого не звали. Ліки уже як місяць немає. А я й досі не можу звикнути, що тепер я сама на другому поверсі. Тепер у цьому великому будинку не тільки нудно але й страшно. Мама мене нікуди не відпускає. Джеймс і Тео приходять до мене. Правда Тео рідко коли буває, він боїться цього будинку. Джеймс взнав, що у людей я відома, і що багато хто писав у газетах моя сестра померла.

Але мені не зрозуміти як померла Ліка. Вампір від таких травм може на деякий час перестати ходити або ще щось таке. Але ні в одній книзі не пише що вампір може померти як людина, від аварії. Я питалася про це в мами, але вона сказала, що це не моя справа.

Також я постійно говорю, що я винна у її смерті, Джеймс думає інакше. Одного разу він мені сказав

"Ти нічому не винна! Якби не той хто грає з нами гру, то Ліка жила. І не важливо чи найшла ти якийсь щоденник, чи ні."

Частково може і так. Але мене чомусь ці слова не заспокоюють. Уже місяць непоявлялося нічого дивного. Крім того що я навчилася швидко переміщатися як вампір. Ми з Джеймсом здружилися. За тиждень школа. Нові знайомі, нові вчителі. Тут якась дивна система. Вампіри вчаться у школі до 200ліття. Це так багато!!! Далі вони вибирають щось типу університету. І вчаться там до 300ліття. Жити як людина легше. хоча тут ти маєш час усе досконало вивчити. Я вирішила покинути музику. І тепер я хочу стати педагогом. Мені завжди подобалося у школі. Може тому, що я добре навчалася?

О Джеймс прийшов, ще й з Тео. Йду у них запитаю, чи могла Ліка померти як людина.

- Привіт, вам що так подобається цей садок?

- Ага. А ти би знала які тут добрі яблука. Сказав Тео.

- Знаю, з'їла якось одне то на наступний день мені було так погано, що навіть неприємно згадувати.

- А ти кров додавала? Якщо ні то зрозуміло. Ми не можемо перетравити людської їжі без крові!

- Ааа -Відповіла Клара- А хто буде зі мною у класі?

- Скоріше ніхто знайомий, але Тео вчиться у тому самому коридорі, що і ти. Сказав Джеймс.

- Ну хоч один плюс! У нас в школі людській колись була така як урочиста... Не встигла Клара сказати як її перебив Тео.

- Тут такого не має. Ти просто приходиш в клас і вчися.

- Зрозуміло, але в мене до вас питання. Хіба Ліка померла?

- Що? Запитали вони у один голос.

- Я читала вампір не може померти як людина. Тільки якщо вип'є зілля.

- Її убили. Я думав ти зрозуміла! Тебе питалися дозволу її вбити і ти дозволила врятувавши нас. Сказав Джеймс.

- Хм. Клара більше нічого не змогла сказати. Скоро вони розійшлися. Я пішла у свою кімнату. І коли я побачила що у моїй кімнаті я спочатку злякалася а потім подумала що мені до такого не привикати. У кімнаті був безпорядок. На столі лежав лист. Я вирішила його не відкривати. Прочитати зранку.