"Клара зайшла у садок. Вона побачила там на дереві двох хлопців.

- Хто ви такі і, що тут робите?!

- А ти хто така? Запитав хлопець з лейкопластиром на носі. Це був Тео.

- Взагалі то я тут живу!

- Довго не протягнеш. Максимум місяць. -сказав хлопець у сорочці. Це був Джеймс.

- Що ти сказав. Я і побити можу.

- Ти слабачка. Перше маску зніми. Ти, що якась не нормальна?

Потім Клара все-таки побила Джеймса. Вони пішли до дому сміючись. Клара було дивно. Потім вона побачила якусь жінку коло конюшні. Та покликала за собою. Клара пішла. Та тітка почала співати.

Тили-тили-бом
Закрой глаза скорее,
Кто-то ходит за окном,
И стучится в двери.
Тили-тили-бом.
Кричит ночная птица.
Он уже пробрался в дом.
К тем, кому не спится.
Он идет... Он уже близко...
Тили-тили-бом.
Ты слышишь, кто-то рядом?
Притаился за углом,
И пронзает взглядом.
Тили-тили-бом.
Все скроет ночь немая.
За тобой крадется он,
И вот-вот поймает.
Он идет... Он уже близко...
Тили-тили-бом.
Ты слышишь, кто-то рядом?
Притаился за углом,
И пронзает взглядом."

Потім Клара проснулася. Вона була у конюшні. Для неї це уже не вперше просинатися не там де заснула. Вона встала. Клара чомусь була вибрана у шкільну форму. Хоча сьогодні субота. Тоді вона подзвонила до свого агенства. Поки вона дзвонила вона почула мелодію.
Розгадай скоріше ти її.... Розгадай хто ...

- Алло. Клара це ти?

- А, так. Я подумала над тим щоб дати концерт у столиці.

- Нарешті. Приїжджай завтра з піснями. Ти уже склала нові?

- Так дві.

-  Добре. Тільки в мене прохання. Ти можеш дати пару уроків нашому новенькому айдолу?

- Айдолу? Ну гаразд. Завтра буду. Тільки щоб у аеропорту була охорона.

- До завтра.

Тепер Клара пішла до дому і думала що це може означати! Тут у кімнату зайшла Ліка.

- Привіт. Над чим думаєш?

- Над тим що завтра одягнути.

- Йдеш на побачення? З ким?

- Йду на роботу. Скоро концерт.

- Можна з тобою? Ти ніколи не дрзволяєш нам ходити до тебе.

- Ти забула? Для людей ти мертва!

- Ти могла б придумати що я була у комі і вийшла.

- Я знаменитість всі знають, що ти померла. О доречі ти маєш, що одягнути? Ми давно не ходили, щось купляти в мене все старе.

- В мене те саме. Значить пішли щось купимо.

Клара і Ліка пішли у магазин. Вони взяли машину батьків. Клара дуже боялася їхати за рулем. Вона в перед ледь доїхала. Потім Клара сказала.

- Давай викличем таксі!

- Що знову? В тебе дуже швидко виникає страх.

- Сьогодні мені приснилося як я познайомилася з Джеймсом і Тео. Це була правда до одного моменту. Поки хтось не появився і не завів мене до конюшні. Я сьогодні там і проснулася. У сні я чула пісню на російській "Тілі-тілі- бом"

- Чого зразу не розказала? Ти пам'ятаєш, що ставалося колись після чого ти чула ту пісню.

- Вот імено. Давай візьмемо таксі.

- Але воно також небезпечне. Давай я подзвоню до Тео.

Ліка подзвонила до Тео і попросила приїхати. Вони уже скоро були на місці.

- Куди вас відвезти? -запитав Тео.

- В лікарню.- сказала Ліка.

- Чому? -перелякано запитав Джеймс.

- Швидко у нас є 5 хвилин. - крикнула Ліка. Вони бігом поїхали.
По дорозі Клара втратила свідомість.

- Що з нею? - запитав Джеймс.

- Все добре просто їдьте.

Вони приїхали до лікарні. Джеймс взяв Клару на руки і відніс у палату. Лікарі коли дізналися хто вона не заходили до неї. Це дозволялося тільки Ліці. За пів години Клара прокинулася. З нею усе було добре. Вона бігом вибігла. Джеймс і Тео нічого не розуміли. Потім підійшла Ліка.

- Хто з нас трьох знає її найбільше?

- Це точно не я. -сказав Тео.

- Хіба не ти її сестра?- запитав Джеймс.

- Ми не завжди були такі привітні одна з одною. Тим більше довгий час вона з нами не жила. Кар'єру робила. Але важливим є те щоб розуміти її з пів слова.

- Ну це може тільки одна людина. -сказав Тео і всі подивилися на Джеймса.
Після того Джеймс зразу побіг за Кларою. Виявилося вона поїхала до себе до дому. Батьки Клари якраз їли. Клара побігла до кімнати навіть не привітавшись. Джеймс привітався і побіг далі. Клара побігла у музичну кімнату. Джеймс уже дивився що вона робить у кімнаті. Вона перевернула повністю шафу. Знайшла якусь записку. Коли вона її прочитала відхилилася на спинку м'якого крісла.