Душа
Чи він любить мене за таку мою душу? За таку, що сміється і плаче в момент За таку, що накрутить де й місця немає За таку, що заплаче лиш дай тільки шанс За таку, що кохає та так шо болить За таку, що не вміє мовчать коли треба І за ту, що мовчить коли справді їй зле За таку, що серйозна і сильна За таку, що слабка і вразлива За таку, що лиш хоче тепла І за ту, що буває сама як зима За таку, що вогонь За таку, що горить За таку, що як шо то її не спинить За таку, що за правду За таку, що не любе брехать За таку, що є мстива За таку, що й пробачить однак За таку, що так просто заплаче За таку, що й усміхнеться враз За таку, що лиш просто хотіла кохати За таку, що не хтіли кохать За таку, що наївна була й пожаліла За таку, що посохла як квітка Й за таку, що як цвіт зацвіла
2024-03-26 21:20:01
1
0
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
2
2021
Хрест - навхрест
Хрест – навхрест в’яжу пейзаж, від учора і до завтра. Кожен жест моїх вдихань має кривду, має правду. Хрест – навхрест мої думки полотно це поглинає. Еверест мого життя чи екватор? Я не знаю. Хрест – навхрест чи треба так? Сподіваюсь, сподіваюсь.. Кожен текст своєї долі витримати намагаюсь. Хрест – навхрест добро та зло. Поруч, разом, нерозривні. Без божеств та без чортів.. Бо живуть усі на рівні. Хрест – навхрест таке життя. І нічого з цим не зробиш. Кожен жест має свій шлях, злий та добрий, ти як хочеш?
51
9
1929