واقع
مرحبًا، قد لا أعرفك، لكن بالتأكيد هنالك شيء ما يحزنك، أشعر إنها أصبحت موضة هذه الأيام، لا يمكنك العيش في الحياة إلا إذا كنت مكتئبًا او حزينًا، صراحةً، هذا مقرف، أشعر أن مرض الاهتمام بدأ بالانتشار، تكتئب بلا سبب ثم يهتم لك الناس فتستمر في ذلك كي يستمروا هم بدورهم في الاهتمام بك إلى أن يصبح الأمر واقعًا، ولا تستطيع الهروب منه، ثم يمل الناس من الاهتمام بك ويرحلون وتصبح انت المكتئب المكسور الذي تركه الناس. أفق يا عزيزي! ليس كل البشر لديهم وقت لنواحك، كلٌ لديه حياته الخاصة ومشاكله، لسنا متفرغين لبكائك وشكواك، قُم الان وانقذ نفسك، لا أحد يمكنه انقاذك، فقط انت من تستطيع، الان إذهب لحل مشكلتك أيًا كانت، لا تقل ان ليس لديك حل، لكل مشكلة حل، خلق الله مشكلتك، واعطاك القوة لحلها، إذهب واستخدم تلك القوة اللعينة! وكُف عن البكاء والنواح أينما ذهبت. قد يكون الواقع قاسيًا أحيانًا.
2020-10-02 20:09:23
9
15
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (15)
Ho Ho
تماماً!! 👏🏻 صح صحصوح صحاصيح!!! 💛💛
Відповісти
2020-10-02 20:25:27
Подобається
zzz 18
قد يكون الواقع قاسياً أحياناً لكنك اقوى منه.♥
Відповісти
2020-10-02 20:50:34
Подобається
Sara_ Army7
يب 👌🏻💙
Відповісти
2020-10-04 12:34:17
Подобається
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
84
0
3837
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
129
26
4474