واقع
مرحبًا، قد لا أعرفك، لكن بالتأكيد هنالك شيء ما يحزنك، أشعر إنها أصبحت موضة هذه الأيام، لا يمكنك العيش في الحياة إلا إذا كنت مكتئبًا او حزينًا، صراحةً، هذا مقرف، أشعر أن مرض الاهتمام بدأ بالانتشار، تكتئب بلا سبب ثم يهتم لك الناس فتستمر في ذلك كي يستمروا هم بدورهم في الاهتمام بك إلى أن يصبح الأمر واقعًا، ولا تستطيع الهروب منه، ثم يمل الناس من الاهتمام بك ويرحلون وتصبح انت المكتئب المكسور الذي تركه الناس. أفق يا عزيزي! ليس كل البشر لديهم وقت لنواحك، كلٌ لديه حياته الخاصة ومشاكله، لسنا متفرغين لبكائك وشكواك، قُم الان وانقذ نفسك، لا أحد يمكنه انقاذك، فقط انت من تستطيع، الان إذهب لحل مشكلتك أيًا كانت، لا تقل ان ليس لديك حل، لكل مشكلة حل، خلق الله مشكلتك، واعطاك القوة لحلها، إذهب واستخدم تلك القوة اللعينة! وكُف عن البكاء والنواح أينما ذهبت. قد يكون الواقع قاسيًا أحيانًا.
2020-10-02 20:09:23
9
15
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (15)
Ho Ho
تماماً!! 👏🏻 صح صحصوح صحاصيح!!! 💛💛
Відповісти
2020-10-02 20:25:27
Подобається
zzz 18
قد يكون الواقع قاسياً أحياناً لكنك اقوى منه.♥
Відповісти
2020-10-02 20:50:34
Подобається
Sara_ Army7
يب 👌🏻💙
Відповісти
2020-10-04 12:34:17
Подобається
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2667
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4049