Біль минулого
Ти ж казав, що не кохаєш, Що усе то була гра, Що робив це лиш для того, Щоб себе розважити. Ти ідеш закривши двері, Усміхнувся наостанок. Увіткнувся ніж у спину, Розірвалось серце навпіл. Я собі поклялась щиро, Що вже більше не повірю Всім твоїм усмішкам лживим, Всім обіймам лицемірним. Потім знову ти з'явився. І благав мене й божився, Що колишнії слова-помилка, Бо жалкуєш за минулим. Повернутися ти хочеш? Та було вже пізно милий. Вже не можу я кохати. Ти спалив мене до тла. Вирвав серце із корінням, Розтоптав всі почуття.
2018-08-22 13:08:52
5
0
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3484
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2205