Біль минулого
Ти ж казав, що не кохаєш, Що усе то була гра, Що робив це лиш для того, Щоб себе розважити. Ти ідеш закривши двері, Усміхнувся наостанок. Увіткнувся ніж у спину, Розірвалось серце навпіл. Я собі поклялась щиро, Що вже більше не повірю Всім твоїм усмішкам лживим, Всім обіймам лицемірним. Потім знову ти з'явився. І благав мене й божився, Що колишнії слова-помилка, Бо жалкуєш за минулим. Повернутися ти хочеш? Та було вже пізно милий. Вже не можу я кохати. Ти спалив мене до тла. Вирвав серце із корінням, Розтоптав всі почуття.
2018-08-22 13:08:52
5
0
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3114
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1940