Біль минулого
Ада
Ти ж казав, що не кохаєш, Що усе то була гра, Що робив це лиш для того, Щоб себе розважити. Ти ідеш закривши двері, Усміхнувся наостанок. Увіткнувся ніж у спину, Розірвалось серце навпіл. Я собі поклялась щиро, Що вже більше не повірю Всім твоїм усмішкам лживим, Всім обіймам лицемірним. Потім знову ти з'явився. І благав мене й божився, Що колишнії слова-помилка, Бо жалкуєш за минулим. Повернутися ти хочеш? Та було вже пізно милий. Вже не можу я кохати. Ти спалив мене до тла. Вирвав серце із корінням, Розтоптав всі почуття.
2018-08-22 13:08:52
5
0
Інші вірші поета
Ти мій кокаїн Я кохаю В.М. Кобза Сон в дощ
Інші поети
Ден Щусь
@apocalipt_b
Світлана Корнійчук
@svitlana_korniychuk_ehci
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3103
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2177