Біль минулого
Ти ж казав, що не кохаєш, Що усе то була гра, Що робив це лиш для того, Щоб себе розважити. Ти ідеш закривши двері, Усміхнувся наостанок. Увіткнувся ніж у спину, Розірвалось серце навпіл. Я собі поклялась щиро, Що вже більше не повірю Всім твоїм усмішкам лживим, Всім обіймам лицемірним. Потім знову ти з'явився. І благав мене й божився, Що колишнії слова-помилка, Бо жалкуєш за минулим. Повернутися ти хочеш? Та було вже пізно милий. Вже не можу я кохати. Ти спалив мене до тла. Вирвав серце із корінням, Розтоптав всі почуття.
2018-08-22 13:08:52
5
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13029
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2195