Захисники України
Плаче вітер, плаче небо, Плаче вікно у кімнаті, Але не плаче Україна, Тому, що сліз уже нема. Коли вже закінчиться жорстока ця війна? Коли ж насититься ця кровожерлива земля? Відлетіли душі воїнів у Рай, Щоб пізнати спокій хоча б на небі, Якщо ж родилися для боротьби, На полі бою мають смерть пізнати І не вернутися ніколи До краю рідного, що їх зростив До матері, що їх оплакує Не гуляти їм по рідному полю, І ніколи вже не зустрітися тут на землі, Наші воїни хоробрі, Наші соколи ясні, Будуть в небі літати І на нас споглядати.
2018-09-07 18:09:20
5
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2275
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9138