Захисники України
Плаче вітер, плаче небо, Плаче вікно у кімнаті, Але не плаче Україна, Тому, що сліз уже нема. Коли вже закінчиться жорстока ця війна? Коли ж насититься ця кровожерлива земля? Відлетіли душі воїнів у Рай, Щоб пізнати спокій хоча б на небі, Якщо ж родилися для боротьби, На полі бою мають смерть пізнати І не вернутися ніколи До краю рідного, що їх зростив До матері, що їх оплакує Не гуляти їм по рідному полю, І ніколи вже не зустрітися тут на землі, Наші воїни хоробрі, Наші соколи ясні, Будуть в небі літати І на нас споглядати.
2018-09-07 18:09:20
5
0
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6326
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16613