Захисники України
Плаче вітер, плаче небо, Плаче вікно у кімнаті, Але не плаче Україна, Тому, що сліз уже нема. Коли вже закінчиться жорстока ця війна? Коли ж насититься ця кровожерлива земля? Відлетіли душі воїнів у Рай, Щоб пізнати спокій хоча б на небі, Якщо ж родилися для боротьби, На полі бою мають смерть пізнати І не вернутися ніколи До краю рідного, що їх зростив До матері, що їх оплакує Не гуляти їм по рідному полю, І ніколи вже не зустрітися тут на землі, Наші воїни хоробрі, Наші соколи ясні, Будуть в небі літати І на нас споглядати.
2018-09-07 18:09:20
5
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
21
1526
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
85
4
8358