Слова
Пусті обіцянки, пусті слова, Пусте кохання, пусті наші серця. Навіщо ти брехав мені і ранив? Навіщо ти тримав, не відпускав? Невже кохав мене так боляче і лживо? Щораз у серце ти ножа встромляв, Просив пробачення і знову убивав. Я щоночі обіцяла, що востаннє пробачаю, Більш не буду це терпіти, але знову пробачала. Довго так ми не могли, ти прийшов одного разу. Опустивши очі зашептав, Що не можеш більше так. Я все слухала й мовчала. Відпустила, не благала залишитися. Я знала, що не мій ти вже. Пусті слова, марні благання. Гіркі сльози й тяжкі зітхання. Усе минулося, слова забулися. Серце мертве б'ється в грудях. Тепер уже не боляче.
2018-11-03 07:48:51
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Sad Girl
Вау😍😊😇🙈👏👏👏👏👏👏👀
Відповісти
2019-03-11 17:06:35
Подобається
Ада
@Sad Girl спасибо ☺️
Відповісти
2019-04-01 20:53:04
1
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2427
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3477