Слова
Ада
Пусті обіцянки, пусті слова, Пусте кохання, пусті наші серця. Навіщо ти брехав мені і ранив? Навіщо ти тримав, не відпускав? Невже кохав мене так боляче і лживо? Щораз у серце ти ножа встромляв, Просив пробачення і знову убивав. Я щоночі обіцяла, що востаннє пробачаю, Більш не буду це терпіти, але знову пробачала. Довго так ми не могли, ти прийшов одного разу. Опустивши очі зашептав, Що не можеш більше так. Я все слухала й мовчала. Відпустила, не благала залишитися. Я знала, що не мій ти вже. Пусті слова, марні благання. Гіркі сльози й тяжкі зітхання. Усе минулося, слова забулися. Серце мертве б'ється в грудях. Тепер уже не боляче.
2018-11-03 07:48:51
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Sad Girl
Вау😍😊😇🙈👏👏👏👏👏👏👀
Відповісти
2019-03-11 17:06:35
Подобається
Ада
@Sad Girl спасибо ☺️
Відповісти
2019-04-01 20:53:04
1
Інші вірші поета
Сон в дощ Ти мій кокаїн Захисники України В.М. Кобза
Інші поети
Jennifer
@Amber_lilly
Time_Fune
@Time_Fune
Схожі вірші
Всі
Forgiveness
МОРГАН РЕЙ
If it wasn't for you, I would have fought the wall to the pain. If you weren't mine, I'd die every night from losing blood. If it wasn't for your faith, I'd have given up a long time ago. If it were my will, I would stay with you forever. If you'd gone, I'd have been the old emptiness. You would have taken my heart, and instead of it there was an empty aperture. If it wasn't for you, I'd blazed in forgiveness. Would have burned to ashes, until ground, I would have until the last healing.
60
4
8084
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1561