Слова
Ада
Пусті обіцянки, пусті слова, Пусте кохання, пусті наші серця. Навіщо ти брехав мені і ранив? Навіщо ти тримав, не відпускав? Невже кохав мене так боляче і лживо? Щораз у серце ти ножа встромляв, Просив пробачення і знову убивав. Я щоночі обіцяла, що востаннє пробачаю, Більш не буду це терпіти, але знову пробачала. Довго так ми не могли, ти прийшов одного разу. Опустивши очі зашептав, Що не можеш більше так. Я все слухала й мовчала. Відпустила, не благала залишитися. Я знала, що не мій ти вже. Пусті слова, марні благання. Гіркі сльози й тяжкі зітхання. Усе минулося, слова забулися. Серце мертве б'ється в грудях. Тепер уже не боляче.
2018-11-03 07:48:51
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Sad Girl
Вау😍😊😇🙈👏👏👏👏👏👏👀
Відповісти
2019-03-11 17:06:35
Подобається
Ада
@Sad Girl спасибо ☺️
Відповісти
2019-04-01 20:53:04
1
Інші вірші поета
Біль минулого Сон в дощ Пусті обіцянки, пусті слова Я кохаю
Інші поети
BON BON
@bon_bon_c0xu
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2277
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4493