Ада
@Ada_SenGermen
Вірші
Слова
Пусті обіцянки, пусті слова, Пусте кохання, пусті наші серця. Навіщо ти брехав мені і ранив? Навіщо ти тримав, не відпускав? Невже кохав мене так боляче і лживо? Щораз у серце ти ножа встромляв, Просив пробачення і знову убивав. Я щоночі обіцяла, що востаннє пробачаю, Більш не буду це терпіти, але знову пробачала. Довго так ми не могли, ти прийшов одного разу. Опустивши очі зашептав, Що не можеш більше так. Я все слухала й мовчала. Відпустила, не благала залишитися. Я знала, що не мій ти вже. Пусті слова, марні благання. Гіркі сльози й тяжкі зітхання. Усе минулося, слова забулися. Серце мертве б'ється в грудях. Тепер уже не боляче.
5
2
509
Захисники України
Плаче вітер, плаче небо, Плаче вікно у кімнаті, Але не плаче Україна, Тому, що сліз уже нема. Коли вже закінчиться жорстока ця війна? Коли ж насититься ця кровожерлива земля? Відлетіли душі воїнів у Рай, Щоб пізнати спокій хоча б на небі, Якщо ж родилися для боротьби, На полі бою мають смерть пізнати І не вернутися ніколи До краю рідного, що їх зростив До матері, що їх оплакує Не гуляти їм по рідному полю, І ніколи вже не зустрітися тут на землі, Наші воїни хоробрі, Наші соколи ясні, Будуть в небі літати І на нас споглядати.
5
0
666
Ти мій кокаїн
Кохай, цілуй, тримай, не відпускай. Ти знаєш я слабка, ти знаєш я помру. Носи на руках, притискай до серця. Я хочу бачити тебе, чути, відчувати. Ти мені потрібен, ти мій кокаїн. Я п'яна тобою, я повна тобою. Без тебе я не я.
5
0
421
В.М. Кобза
О кобзо, мила кобзо, Розжени мою тугу. Відкрий серце в пісні, Бо плакать мені хочеться! О кобзо, мила кобзо. Подруга життя мого, Заспівай тужливу пісню. Нехай батько й ненька чують! О кобзо, мила кобзо, Залікуй мої рани, бо Серце в мене ниє і душа болить! Принеси мою пісню на Вкраїну милу. О кобзо, мила кобзо, Пожалій моє серденько й душу. Грай же, грай, хоч до упаду! Тільки не змовкай…
3
0
526
Я кохаю
Ти танцюєш в темряві кімнати, Закриваеш очі, вигинаєш тіло. Я дивлюсь на тебе зачаровано, Хочу тебе обійняти, хочу оп'яніти. Ти немов вино п'яниш мою свідомість. Смак кохання, смак бажання Я хочу випити до дна. Поринути у прірву, пірнути з головою. Схопити міцно у обійми, Цілувати до нестями. Кожен з нас це відчував, Кожен з нас хотів когось. Хотів кохати, притискати Міцно до грудей своїх. Я кохав її нестямно, обіймав. Не відпускав, але пішла. Вона пішла від мене геть. Я страждаю, я кохаю. Я без неї помираю в темряві кімнати.
5
1
559
Пусті обіцянки, пусті слова
Пусті обіцянки, пусті слова, Пусте кохання, пусті наші серця. Навіщо ти брехав мені і ранив? Навіщо ти тримав, не відпускав? Невже кохав мене так боляче і лживо? Щораз у серце ти ножа встромляв, Просив пробачення і знову убивав. Я щоночі обіцяла, що востаннє пробачаю, Більш не буду це терпіти, але знову пробачала. Довго так ми не могли, ти прийшов одного разу. Опустивши очі зашептав, Що не можеш більше так. Я все слухала й мовчала. Відпустила, не благала залишитися. Я знала, що не мій ти вже. Пусті слова, марні благання. Гіркі сльози й тяжкі зітхання. Усе минулося, слова забулися. Серце мертве б'ється в грудях. Тепер уже не боляче.
5
0
1290
Сон в дощ
Ми сиділи на ґанку в дощ. Я тихо шептав слова кохання. Ти слухала, схиливши голову - Не порушувала нашого мовчання. Минула вже година, а ми не зважали. Поглянула ти на мене - Море в очах вирувало. Гроза лютувала, але нас тиша огортала Теплим серпанком ніжності . Раптом підвелася ти, всміхнулась щасливо. Взяла мене за руки, потягла під дощ. Холодні краплини на твоїх устах. Срібні перлини в волоссі. Ти зупинилася - я обійняв, Усміхнулася - поцілував. Ніжна шкіра, запах волосся - я п'яний тобою. Гарячі обійми, палкі поцілунки - я повний тобою. Заплющив я очі - боюся відкрити. Може зникне це все ніби й не було! Крапав на обличчя дощ і розплющив я очі. Ми сиділи на ґанку, ти щось говорила. Холодні були твої очі, ніжності в них не було. Защемило серце болем. Нічого цього не було.
5
0
404
Біль минулого
Ти ж казав, що не кохаєш, Що усе то була гра, Що робив це лиш для того, Щоб себе розважити. Ти ідеш закривши двері, Усміхнувся наостанок. Увіткнувся ніж у спину, Розірвалось серце навпіл. Я собі поклялась щиро, Що вже більше не повірю Всім твоїм усмішкам лживим, Всім обіймам лицемірним. Потім знову ти з'явився. І благав мене й божився, Що колишнії слова-помилка, Бо жалкуєш за минулим. Повернутися ти хочеш? Та було вже пізно милий. Вже не можу я кохати. Ти спалив мене до тла. Вирвав серце із корінням, Розтоптав всі почуття.
5
0
413