The pain of my city
Adya Tim
На вулиці гроза Ти стоїш в рідному місті одна Вітер завиває твоє волосся Поглядаючи в сторони ти відчуваєш цю незрозумілість в житті і щастя. Ти в рідному місті, кожен дім тобі знайомий Кожна деталь на своєму місці, тобі добре. Але не зважаючи на рідне місце ти не маєш тут дому. Все що тобі залишаєть думати як же знову ночувати в гостях. Вітер холодний, музика сумна, книжка майже дочитана але ти чекаєш чогось того, чого вже нема. Тут так добре, водночас і боляче. Насправді це просто життя, життя без дому, життя без щастя, життя в безодні спогадів, життя де ти не була одна.
2023-06-29 19:13:35
1
0
Інші вірші поета
Псих.. Весняна особливість.. Повернись… В житті
Інші поети
Brisée 彡
@Reinrim
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12500
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2081