Ти - спогад
Агнія Бурне
Тож знаеш ти, як боляче менi Згадувати все, що було? Знаходити у памятi тi днi, Коли тебе ще не забула? Коли тебе кохала дуже? Твiй образ був передi мною. Тож нащо ти, мiй любий друже, Нiкчемно так повiвсь зi мною? Тепер для мене ти лиш спогад Далекий спогад в майбуттi Та я надiюся на зустрiч, На зустрiч в iншому життi. Нехай не тим ти уже будеш, Але те рiдне i палке Ти й там нiколи не забудеш І там згадаеш ти мене. Нехай ти будеш квiткой, перстнем, А я-мiсяцем, зорею, Але ми завжди будем разом Серцем, розумом, душею...
2019-06-17 08:10:00
2
0
Інші вірші поета
#назлобудня МЕТЕЛИК У Каті Потяг
Інші поети
R..
@Djihad
Nashi
@nourashii
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12001
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2411