Йому й для нього
Alaska
Хіба не дивно — так гуляти? Гуляти, геть без ліхтарів... Тривожну осінь зустрічати, Як посеред літа сніг? І зовсім не тримаючись за руки, Тримати так душі теплом...? Назовні холодно і студно, Аби з тобою — вже тепло... І знову в танці бурнім вітру, Виконуєм останній вальс... Як листя, щойно опадале, Як щастя, (нам іти вже час). І знову й знову я дивуюсь — Гуляти геть без ліхтарів... І то так дивно чи так сумно — Без рук тримати погляд твій.
2022-09-27 21:07:32
5
0
Інші вірші поета
Удавати Mon Amour Умирая... Alcohol
Інші поети
Kristin
@Khris_K
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2946
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2228