Удавати
Alaska
Я знаю, що тобі погано, І що наразі ти без сил. Коли тобі настільки важко, Я розриваюся від сліз... І розривається те серце, І тій душі най так кортить В чоло тебе поцілувати, Й утішать широких пліч. І так вже хочеться сказати: "Поплач, мій рідний, відпусти!" Та все, що можу — удавати... Наївні посмішки свої. Та все, що можу — тільки жити, Не поруч бути — виживать... І все не можу — розлюбити, Хочу я так тебе втішать. Мій подарунок — то радіти... Живи й радій зі мною ти. Для мене ліпшого на світі Повір, ніколи й не знайти... Мій вибір то ковтати сльози, Ковтати з посмішкой лиця... Тобі казати, що все добре, і все в порядку, І що завжди тобою я... Готова тобі дарувати все на світі, Всі свої Емоції, чуття і барви, Все, що тримає живою на Землі... І я буду... Поруч... жити і радіти, Поки не всохнуть ті ланіти... Я буду це тобі вдавати, Й обійми дарувать свої...
2022-09-27 20:55:21
4
0
Інші вірші поета
Умирая... Преданность... Mon Amour Белоснежка
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
shadowlinxxx morgan
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
5206
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2566