Удавати
Я знаю, що тобі погано, І що наразі ти без сил. Коли тобі настільки важко, Я розриваюся від сліз... І розривається те серце, І тій душі най так кортить В чоло тебе поцілувати, Й утішать широких пліч. І так вже хочеться сказати: "Поплач, мій рідний, відпусти!" Та все, що можу — удавати... Наївні посмішки свої. Та все, що можу — тільки жити, Не поруч бути — виживать... І все не можу — розлюбити, Хочу я так тебе втішать. Мій подарунок — то радіти... Живи й радій зі мною ти. Для мене ліпшого на світі Повір, ніколи й не знайти... Мій вибір то ковтати сльози, Ковтати з посмішкой лиця... Тобі казати, що все добре, і все в порядку, І що завжди тобою я... Готова тобі дарувати все на світі, Всі свої Емоції, чуття і барви, Все, що тримає живою на Землі... І я буду... Поруч... жити і радіти, Поки не всохнуть ті ланіти... Я буду це тобі вдавати, Й обійми дарувать свої...
2022-09-27 20:55:21
5
0
Схожі вірші
Всі
Шукати святе в почуттях
Я пам'ятаю. Вибач, я все пам'ятаю. Чому цей біль ніяк не зникає? Час його береже. Мене він, ламає Й душа в нім палає. Пробач за все. Чого ж зберігаю? Усе це лякає. Себе забуваю і душу вбиваю, Та біль все живе. Серце згорає, Розум втрачаю, думки покидають. Ненавиджу це, понад усе. Тебе забуваю. Звички зникають. Віри тепер немає. Кохання вбиває. І допомоги вже не чекаю. Завжди щось втрачаю. Хтось уже добиває, не знаючи це. Можливо, шукала в цім світі святе, Та я не знала, що воно в мені є.
54
2
4378
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1334