Легенький вітер
Відьма
Чому мені сумно? Не знаю... А плакати хочу щодня. Сльоза тече як криштальна. По щоці й на скло від вина. Відкрию вікно у погоду, Сумну й таку дощову. А вітер подує зі двору, І висохнуть сльози суму. Доп'ю вино я в цей день, Поїду з місця страшного. Забуду я очі твої. Лиш вітер не забуде нікого.
2018-07-27 02:02:52
15
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Відьма
💞
Відповісти
2018-11-11 09:37:24
Подобається
Інші вірші поета
Чи бачили? Інтимна лірика Весна Письма
Інші поети
Butterfly
@_butterfly
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1388
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1879