Врятуй
Врятуй мене від бурь, До сонця душу піднеси. Вкрий тіло ранами від куль, І на останок обійми. Врятуй мене від болю, Дай піною морською стати. Я хочу всіх богів благати, Щоб мала змогу врятуватись. Врятуй мене від себе, Дай мохом у лісі розростись. Я звірям байки зачитаю, Та оленем блукатиму малим. Врятуй мене благаю, Я вже стомилася тікати. Я так хочу розказати… Та тіло може лиш мовчати. Тут так холодно, Благаю поцілуй мене. Не йди коли я тебе прошу, Виконуй все, що я тобій скажу. Коли обіймаєш не лий сліз. Просто посміхайся. Ти не маєш права говорити. Благаю просто поцілуй. Чому земля така сира? Так холодно, зігрій. Поранкуй зі мною в тиші, Та з промінем піди.
2023-04-04 18:33:50
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Lady K.I.M
Вааа
Відповісти
2024-06-02 15:53:19
Подобається
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1689
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1878