Вона

Відьма

І скільки б вона не кричала, Між кронами дерев її ніхто чув. Вона була, самотня, обідрана у білій сорочці. Беззахисно кружляючи стежками. Звірі її не боялись, але й блище ніхто не підходив. Залишавши її саму, з поглядом хижого птаха. Коли вже голос зірвався, а на ногах виступила перша кров, Вона вирішила присісти й чекати світанку. Десь палало полум'я, хтось когось розшукував. Десь літала птаха, а хтось тихенько спав. Зайшовши в воду по коліна, Вона змивала з себе бруд та кров. Волосся прилипало до оголених плечей, А місяць підсвічував оголену росу. І як би довго вона не кричала, Її ніхто у тому лісі не чув. Тому вона просто кружляла, Лякаючи навколишню красу.

2022-10-05 12:03:10

Інші вірші поета

Щось нове Діє Стихія Інтимна лірика

Інші поети

Ruqayyah Jkh

@Outcast_Writer

Nika_Antonni

@Nika_Antonni

емоція

@mijnlief

Схожі вірші

Всі

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

1723

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

1942