Вона не з тих...
Alexander Huseynov
Вона не з тих хто зраду пробачає Тому залиш і дай будь ласка спокій Хоч серце бідне все ж тебе кохає Та почуття на дні,у ямі вже глибокій Любив дівчат гуляка несерйозний Почуттями грався,не цінив Гарячий зовні та в душі морозний Дівчину в товариша відбив Вона нікого ще так міцно не кохала І не вірила дівчачим балачкам На двох майбутнє в мирі планувала А ти ходив до інших Дам Та якось побачила на власні очі В нічнім полоні невідому цілував І зрозуміли сльози все дівочі В ту ніч навіки ти розчарував Вона пішла і лиш тоді ти зрозумів Вона єдина.Таких ніде немає. Та вітер почуттів вже відшумів. Вона не з тих хто зраду пробачає. 15.10.16
2018-02-09 21:24:16
3
0
Інші вірші поета
Мрію, щоб була машина часу З першим снігом... Постать в темряві Він не з тих...
Інші поети
MaggieB
@MaggieB
Anna Sparrows
@birdwithword
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1538
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4614