З першим снігом...
Alexander Huseynov
З першим снігом ми зустріли кохання На дворі мороз та в серцях теплота Хто любить міцніше?Були сперечання На варті стосунків була мерзлота Прогулянки містом у вечірню годину. Сніг під ногами лиш тихенько хрумтів А потім з морозу та у теплу хатину Ковдрой та кавой кохану я грів За вікном хуртовина та нам не до цього Переглядом фільмів займаємось ми І будучи поруч не помічали нічого Два серця палало до скінчення Зими Настала Весна і на дворі потепліло Та в серце твоє увірвався мороз Кохання погасло і все потемніло Душу залишив любовний гіпноз Зимою був я,а з Весной прийшов інший Твоя вже до нього палає душа Можливо він краще,а я був все ж гірший Разом з Зимою ти від мене пішла...
2018-02-11 05:13:18
1
0
Інші вірші поета
Постать в темряві Вона не з тих... Щоночі музика лунає... Мрію, щоб була машина часу
Інші поети
Anna Sparrows
@birdwithword
Сергій
@sushko18
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
shadowlinxxx morgan
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
5270
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
5107