З першим снігом...
Alexander Huseynov
З першим снігом ми зустріли кохання На дворі мороз та в серцях теплота Хто любить міцніше?Були сперечання На варті стосунків була мерзлота Прогулянки містом у вечірню годину. Сніг під ногами лиш тихенько хрумтів А потім з морозу та у теплу хатину Ковдрой та кавой кохану я грів За вікном хуртовина та нам не до цього Переглядом фільмів займаємось ми І будучи поруч не помічали нічого Два серця палало до скінчення Зими Настала Весна і на дворі потепліло Та в серце твоє увірвався мороз Кохання погасло і все потемніло Душу залишив любовний гіпноз Зимою був я,а з Весной прийшов інший Твоя вже до нього палає душа Можливо він краще,а я був все ж гірший Разом з Зимою ти від мене пішла...
2018-02-11 05:13:18
1
0
Інші вірші поета
Постать в темряві Вона не з тих... Мрію, щоб була машина часу Він не з тих...
Інші поети
Dreams
@Chevalpinou_
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1091
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1554