Безнадія
сонце було далеко
воно високо висіло
на небесній блакиті
й кепкувало з мене
воно не могло дотягнутися до мене
а я до нього
земля також кепкує з мене
наче мої ноги мені не належать
не можуть встояти на ній
на землі
вітер розвіює мої надії
темрява нічна знищує мрії
вогонь маленької свічки
перетворює мрії на попіл
а в попілі я бачу своє життя
залишки мого гарного життя
омріяного життя
підступний вітерець відносить їх далеко
в тьмяну від пилу далечінь
25.05.2024
2024-07-29 23:55:53
1
0