Прихований біль
Коли заб'ється серце моє? Бо вже прокинулось давно, Вже стогне, ниє, Бо не може, Зі світом бути заодно... Я знаю, бо щемить щось в грудях, Я знаю, бо воно болить, Сказати треба!.. Але, може, принишкне, Й вже не заболить? А сльози ллються, Сльози градом! Життя моє!.. І все в мені, Всі почуття мої як водоспадом, Прорве і знищить сокіл вдалині...
2023-10-24 14:08:21
1
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1746
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9014