Місто дощів і одна смерть
Смійся, не смійся - буде лиш гірше, Нащо мені ті сніги і дощі? І самоті вже не знайдеться місця У закапелках моєї душі. В день, коли дихати вже нема сили, В день, коли знов барабанять дощі Друзі не скажуть "Нарешті віджила!". "Друзі" сміятимуться від душі... Я помиратиму так непомітно Ніби й не було на світі мене. Тільки на вулиці буде ще світло - Це місто дощів поминає мене...
2018-05-09 13:27:47
5
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
129
26
4494
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8219