Місто дощів і одна смерть
Alice Fantomhife
Смійся, не смійся - буде лиш гірше, Нащо мені ті сніги і дощі? І самоті вже не знайдеться місця У закапелках моєї душі. В день, коли дихати вже нема сили, В день, коли знов барабанять дощі Друзі не скажуть "Нарешті віджила!". "Друзі" сміятимуться від душі... Я помиратиму так непомітно Ніби й не було на світі мене. Тільки на вулиці буде ще світло - Це місто дощів поминає мене...
09.05.2018
5
0
Інші вірші поета
1,2,3,4... Незабутньому Той світ Другові
Інші поети
May Ling
@May_Ling54
Basyexo
@Basyexo
Схожі вірші
Всі
12
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8893
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1649