А ти, ще досі з автоматом
Людмила Потапенко
Уже земля покрилась жовтим покривалом Птахи повідлітали, хто-куди І все таке жовто-блакитне стало, Та листя замело твої сліди. А ти, ще й досі з автоматом Ще досі, не встигаєш бачить сни, Сумуєш за домівкою, за мамою, за татом. З надією і вірою, рахуєш час і дні.. В очах твоїх вогонь палає, Не згасне він, не догорить. Ніщо нашу вкрїну не здолає, Нікому українську волю не згубить!
2018-07-04 11:34:40
2
0
Інші вірші поета
Пробач мені, мамо! А я тебе колись забуду Якби мені крила Ти зламав мене
Інші поети
Baekiia 44
@exobaek
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2282
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6311