А ти, ще досі з автоматом
Людмила Потапенко
Уже земля покрилась жовтим покривалом Птахи повідлітали, хто-куди І все таке жовто-блакитне стало, Та листя замело твої сліди. А ти, ще й досі з автоматом Ще досі, не встигаєш бачить сни, Сумуєш за домівкою, за мамою, за татом. З надією і вірою, рахуєш час і дні.. В очах твоїх вогонь палає, Не згасне він, не догорить. Ніщо нашу вкрїну не здолає, Нікому українську волю не згубить!
2018-07-04 11:34:40
2
0
Інші вірші поета
Перегоріла Ти - біль моя Колишній подрузі А я тебе колись забуду
Інші поети
Ally San
@allysan1210
Лео Лея
@lesya_yurp
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13194
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2660