Перегоріла
Людмила Потапенко
А білий сніг в долоні пада. І вітер навіває легкий спогад. Про тебе...Та мені не треба. Тебе в думках і навіть поряд Перегоріла. Більше не потрібен. Не відчуваю, ані болю, ні любові. Зняла кайдани, що мене тримали. Тепер вже, я не в клітці, а на волі. І навіть, як позвеш, не обернусь. Не хочу, знов дивитись тобі очі. Того ,що знову закохаюсь, не боюсь. Бо, моє серце більш тебе не схоче...
2018-07-04 11:20:52
0
0
Інші вірші поета
А я тебе колись забуду Пробач мені, мамо! Ти зламав мене Не бреши
Інші поети
Valour And Faith
@Valour_And_Faith
Baekhyun
@yoona_Novels
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3131
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2572