Ти зламав мене
Людмила Потапенко
Ти зламав мене, як соломинку. Ти розбив, наче ніжний кришталь. А мені б хоч пожити хвилинку, Забувши про біль і печаль. Ти ламав мене. Бив прямо в серце. І так, в очі красиво брехав. Я надіялась, скоро минеться, Але ти мене міцно тримав. Я ,як странник стою на розпутті. І уламки надії в очах. Мої ноги в кайдани закуті. І запечена кров на губах. Відпусти мою душу на світло, Дай померти і птахом взлетіть. Крилами вітер відчувши, Відлетіти в далеку блакить. Чого тобі не вистачало? Навіщо кайдани надів? Я тебе усім серцем кохала, А ти мене в клітці закрив... Дай, в останнє на небо погляну. Я прошу, відпусти. Помираю. Я тебе, вже прости, не кохаю. Все минає... і я відлітаю.
2018-07-04 11:24:59
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Людмила Потапенко
@Алика. Голубой Одуванчик 😅😇
Відповісти
2018-07-04 12:04:45
Подобається
Інші вірші поета
А я тебе колись забуду Лиш не забудь В клітці Що є любов?
Інші поети
Hell_ga
@Hell_ga
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1180
Forgiveness
МОРГАН РЕЙ
If it wasn't for you, I would have fought the wall to the pain. If you weren't mine, I'd die every night from losing blood. If it wasn't for your faith, I'd have given up a long time ago. If it were my will, I would stay with you forever. If you'd gone, I'd have been the old emptiness. You would have taken my heart, and instead of it there was an empty aperture. If it wasn't for you, I'd blazed in forgiveness. Would have burned to ashes, until ground, I would have until the last healing.
59
4
8173