Вірші
Колишній подрузі
В мене ніби багато друзів,
Та все ж, я лишаюсь одна,
Бо найчастіше, за гарними масками,
Ховається страшна пустота.
Я відчула гіркий смак зради,
Хоча, були і радісні миті.
Я рідко чула хороші поради,
Мої спогади сумом повиті
Ми хоч і тлієм, але все ж живемо,
Хоча вогонь надії, вже давно погас.
Всі перешкоди на своїм шляху ми перейдемо,
Та, спільної дороги, вже нема для нас.
2013
3
0
649
Лиш не забудь
Я буду плакати, дощем із неба,
Сміятимусь, я сонцем з висоти.
Легеньким вітерцем, я доторкнусь до тебе,
Коли в розлуці сумувати будеш ти.
І місяцем, освітлювать твій путь,
я буду, коли станеш у дорозі.
Я буду твоїм ВСІМ, лиш не забудь...
Бо, я тебе забуть, вже не в змозі...❤️
4
2
504
Що є любов?
Що є любов?
Надія? Віра? Спогад?
Чи є вона, чи то є тільки здогад?
З тобою поруч, чи десь далеко?
Звір у лісі, чи в небі лелека?
ВОНА розтопить лід...
ВОНА запалить серце,
Залишить в ньому слід,
Й відкриті навстіж дверці...
2
0
500
Якби мені крила
Якби мені крила, Я би птахом летіла.
Ночами б не спала, літала б. Літала.
Якби мені крила, Я б до тебе летіла.
Махнула рукою, І ось я твоя.
Сказала б усе, Що давно так хотіла,
Та вір, були б зайві слова.
І хоч би й мовчала, все б очі сказали,
Як сильно, як сильно цього я чекала.
3
1
489
А ти, ще досі з автоматом
Уже земля покрилась жовтим покривалом
Птахи повідлітали, хто-куди
І все таке жовто-блакитне стало, Та листя замело твої сліди.
А ти, ще й досі з автоматом
Ще досі, не встигаєш бачить сни, Сумуєш за домівкою, за мамою, за татом.
З надією і вірою, рахуєш час і дні..
В очах твоїх вогонь палає,
Не згасне він, не догорить.
Ніщо нашу вкрїну не здолає, Нікому українську волю не згубить!
2
0
545
А я тебе колись забуду
А я тебе, колись забуду,
Вийду заміж. Народжу дітей.
Та, ніколи жаліти, не буду,
Про той, наш, самий перший день.
Я обіцяю, що горя не знатиму.
Що, ВІН любити буде мене.
Проте, я не знаю, чи так я кохатиму,
Як зараз, кохаю тебе.
Я сказала, що я забуду?
Ні! Буду бачити, тебе я у снах,
І в той час, як мені будеш снитись, Висохатимуть сльози, на мОїх очах.
А я, в твою честь, назву сина,
В нього очі будуть твої!
Я обіцяю, що буду щаслива, Пообіцяй, теж саме й мені!
3
0
507
Пробач мені, мамо!
Пробач мені, мамо, що серце щемить.
Що часто тебе я тривожу,
Пробач мені, мамо, що радості миті
Так рідко тобі я приношу.
Я часто, буває, тебе ображаю Прости, я це все не навмисно.
Ти ж знаєш, лиш щастя тобі я бажаю,
Здоров'я і радості звісно.
Пробач, що сумуєш, що інколи плачеш.
Що скроні твої, посивіли так рано.
Для мене в житті, ти, багато так значиш!
Ти найдорожча, я люблю тебе, мамо!
2
0
521
Перегоріла
А білий сніг в долоні пада.
І вітер навіває легкий спогад.
Про тебе...Та мені не треба.
Тебе в думках і навіть поряд
Перегоріла. Більше не потрібен. Не відчуваю, ані болю, ні любові. Зняла кайдани, що мене тримали. Тепер вже, я не в клітці, а на волі.
І навіть, як позвеш, не обернусь. Не хочу, знов дивитись тобі очі. Того ,що знову закохаюсь, не боюсь.
Бо, моє серце більш тебе не схоче...
0
0
482
Не бреши
Я прошу, не бреши
Не обманюй даремно.
Тільки правду кажи
І жаліти не треба.
Я прошу, не обманюй,
Не тривож мою душу
Слово дай, не брехати,
І його не порушуй.
Ти-стрілець, я- мішень.
Один постріл- упала.
І скінчилося все,
Все чого так чекала.
Ти ламаєш мене,
Наче вітер дерева.
Ти вже знаєш, твоя...
А тобі я, чи треба?,
2
1
607
Ти - біль моя
Ти- біль моя, моя печаль.
Ти- моя радість, моя пристрасть. Ти- мої сльози на очах.
Ти- моя ласка, моя ніжність.
Ти в моїм серці, у думках.
І близько ти, і так далеко.
У вчинках ти моїх, в словах.
З тобою тяжко і так легко.
З тобою, я така як є.
І іншого мені не треба!
Ти - сенс мій, ти- життя моє.
Себе не уявляю я без тебе.
0
0
515
В клітці
Ти завдав мені болю
Ти скривдив мене
Відпустив би на волю,
Чому держиш мене?!
Я ж не лялька, не барбі,
Я не птаха, а в клітці,
Я, як човен,що плив,
А зараз тоне у річці...
Я тебе покохала,
і душу відкрила
Та тільки горя зазнала,
і розлюбить не зуміла..
Ти мені, наче птасі, зламав білі крила,
А я ж за тобою, летіти хотіла.
Ти зламав мені крила, щоб втекти не зуміла,
Мій корабель підіймає білі вітрила..
(2014)
1
0
475
Ти зламав мене
Ти зламав мене, як соломинку.
Ти розбив, наче ніжний кришталь.
А мені б хоч пожити хвилинку, Забувши про біль і печаль.
Ти ламав мене. Бив прямо в серце.
І так, в очі красиво брехав.
Я надіялась, скоро минеться,
Але ти мене міцно тримав.
Я ,як странник стою на розпутті.
І уламки надії в очах.
Мої ноги в кайдани закуті.
І запечена кров на губах.
Відпусти мою душу на світло,
Дай померти і птахом взлетіть. Крилами вітер відчувши,
Відлетіти в далеку блакить.
Чого тобі не вистачало?
Навіщо кайдани надів?
Я тебе усім серцем кохала,
А ти мене в клітці закрив...
Дай, в останнє на небо погляну.
Я прошу, відпусти. Помираю.
Я тебе, вже прости, не кохаю.
Все минає... і я відлітаю.
3
1
485
