А я тебе колись забуду
Людмила Потапенко
А я тебе, колись забуду, Вийду заміж. Народжу дітей. Та, ніколи жаліти, не буду, Про той, наш, самий перший день. Я обіцяю, що горя не знатиму. Що, ВІН любити буде мене. Проте, я не знаю, чи так я кохатиму, Як зараз, кохаю тебе. Я сказала, що я забуду? Ні! Буду бачити, тебе я у снах, І в той час, як мені будеш снитись, Висохатимуть сльози, на мОїх очах. А я, в твою честь, назву сина, В нього очі будуть твої! Я обіцяю, що буду щаслива, Пообіцяй, теж саме й мені!
2018-07-04 11:32:24
3
0
Інші вірші поета
Лиш не забудь А ти, ще досі з автоматом Пробач мені, мамо! Перегоріла
Інші поети
Трояндочка
@Rose_Senorita
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
15929
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1292