Пробач мені, мамо!
Пробач мені, мамо, що серце щемить. Що часто тебе я тривожу, Пробач мені, мамо, що радості миті Так рідко тобі я приношу. Я часто, буває, тебе ображаю Прости, я це все не навмисно. Ти ж знаєш, лиш щастя тобі я бажаю, Здоров'я і радості звісно. Пробач, що сумуєш, що інколи плачеш. Що скроні твої, посивіли так рано. Для мене в житті, ти, багато так значиш! Ти найдорожча, я люблю тебе, мамо!
2018-07-04 11:20:31
2
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3464
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2374