Не бреши
Людмила Потапенко
Я прошу, не бреши Не обманюй даремно. Тільки правду кажи І жаліти не треба. Я прошу, не обманюй, Не тривож мою душу Слово дай, не брехати, І його не порушуй. Ти-стрілець, я- мішень. Один постріл- упала. І скінчилося все, Все чого так чекала. Ти ламаєш мене, Наче вітер дерева. Ти вже знаєш, твоя... А тобі я, чи треба?,
2018-07-04 11:21:08
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Людмила Потапенко
@Алика. Голубой Одуванчик спасибо большое , мне очень прияно. Может, когда у меня появятся читатели, моя муза вернется. 🌹
Відповісти
2018-07-04 12:07:03
Подобається
Інші вірші поета
Що є любов? А ти, ще досі з автоматом В клітці Ти зламав мене
Інші поети
misshapen_mirror
@misshapen_mirror
breathings
@breathings
Схожі вірші
Всі
Крапка
Ай
Коли я опинюся в твоєму полоні, це буде найсолодший кінець моєї історії. Це буде крапка на кар'єрі поета, ніяких почуттів вміщених на папері. Це буде найсолодший початок моєї любові – моє кохання ловитимеш у кожному слові, у кожному погляді, у кожному русі. Вірші не потрібні будуть, вони стануть безвкусні.
70
0
3349
12
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9037