Не бреши

Людмила Потапенко

Я прошу, не бреши Не обманюй даремно. Тільки правду кажи І жаліти не треба. Я прошу, не обманюй, Не тривож мою душу Слово дай, не брехати, І його не порушуй. Ти-стрілець, я- мішень. Один постріл- упала. І скінчилося все, Все чого так чекала. Ти ламаєш мене, Наче вітер дерева. Ти вже знаєш, твоя... А тобі я, чи треба?,

2018-07-04 11:21:08

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Людмила Потапенко

@Алика. Голубой Одуванчик спасибо большое , мне очень прияно. Может, когда у меня появятся читатели, моя муза вернется. 🌹

Відповісти

2018-07-04 12:07:03

Подобається

Інші вірші поета

Перегоріла Колишній подрузі Що є любов? Лиш не забудь

Інші поети

A@ K@

@AK9197

kamilionus_

@kamilionus_

Sey Uuuuuu

@SEYuuuuuu

Схожі вірші

Всі

Я отпущу с временем дальше ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...

2800

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

5584