Не бреши
Людмила Потапенко
Я прошу, не бреши Не обманюй даремно. Тільки правду кажи І жаліти не треба. Я прошу, не обманюй, Не тривож мою душу Слово дай, не брехати, І його не порушуй. Ти-стрілець, я- мішень. Один постріл- упала. І скінчилося все, Все чого так чекала. Ти ламаєш мене, Наче вітер дерева. Ти вже знаєш, твоя... А тобі я, чи треба?,
2018-07-04 11:21:08
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Людмила Потапенко
@Алика. Голубой Одуванчик спасибо большое , мне очень прияно. Может, когда у меня появятся читатели, моя муза вернется. 🌹
Відповісти
2018-07-04 12:07:03
Подобається
Інші вірші поета
Що є любов? Ти зламав мене Лиш не забудь А я тебе колись забуду
Інші поети
Khokh..
@khloudm99
Схожі вірші
Всі
Твої долоні
Ай
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
4795
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2477