Лиш не забудь
Людмила Потапенко
Я буду плакати, дощем із неба, Сміятимусь, я сонцем з висоти. Легеньким вітерцем, я доторкнусь до тебе, Коли в розлуці сумувати будеш ти. І місяцем, освітлювать твій путь, я буду, коли станеш у дорозі. Я буду твоїм ВСІМ, лиш не забудь... Бо, я тебе забуть, вже не в змозі...❤️
2018-07-05 19:27:25
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Людмила Потапенко
🌹
Відповісти
2018-07-07 01:37:17
Подобається
Людмила Потапенко
спасибо))
Відповісти
2018-09-09 18:59:56
Подобається
Інші вірші поета
Якби мені крила В клітці Колишній подрузі Перегоріла
Інші поети
Daisy Daisy
@daisy_daisy
Роман Тихий
@volodimir_romanenko
Роман Тихий
@volodimir_romanenko
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4647
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10392