Лиш не забудь

Людмила Потапенко

Я буду плакати, дощем із неба, Сміятимусь, я сонцем з висоти. Легеньким вітерцем, я доторкнусь до тебе, Коли в розлуці сумувати будеш ти. І місяцем, освітлювать твій путь, я буду, коли станеш у дорозі. Я буду твоїм ВСІМ, лиш не забудь... Бо, я тебе забуть, вже не в змозі...❤️

2018-07-05 19:27:25

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Людмила Потапенко

🌹

Відповісти

2018-07-07 01:37:17

Подобається

Людмила Потапенко

спасибо))

Відповісти

2018-09-09 18:59:56

Подобається

Інші вірші поета

А ти, ще досі з автоматом В клітці Ти зламав мене Ти - біль моя

Інші поети

11:11

@light_blue

Aila

@aila4u

Юлія Тодер

@yuliya_toder

Схожі вірші

Всі

ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ

А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.

8675

وردةٌ قبِيحة

تُومِي.

و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟

2482