В клітці
Людмила Потапенко
Ти завдав мені болю Ти скривдив мене Відпустив би на волю, Чому держиш мене?! Я ж не лялька, не барбі, Я не птаха, а в клітці, Я, як човен,що плив, А зараз тоне у річці... Я тебе покохала, і душу відкрила Та тільки горя зазнала, і розлюбить не зуміла.. Ти мені, наче птасі, зламав білі крила, А я ж за тобою, летіти хотіла. Ти зламав мені крила, щоб втекти не зуміла, Мій корабель підіймає білі вітрила.. (2014)
2018-07-04 11:23:09
1
0
Інші вірші поета
Не бреши А ти, ще досі з автоматом Ти зламав мене Лиш не забудь
Інші поети
hailey_mantione
@hailey_mantione
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2542
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3889