Давай ми забудемо
Давай ми забудемо все що було Давай не питатимеш хто був колись Давай я розкажу усе це сама Ти лиш не вір злим язикам Я помилялася досі не раз Це помутніння наче весь час Та лиш тепер коли пройшов час Я зрозуміла, що втратила нас Я не загляну вже іншому в очі Уст я чужих уже не торкнусь Тільки до тебе горнутись я хочу А більше прощення мені не знайти Ти можеш почути про мене "грязь" Брудні, злі історії - було не раз Та молодість вела дорогою нас Говорячи "Бери все поки є час " Так я соромлюсь інколи фраз Сказаних так необдумано враз Та я не верну назад той час Щоб ти зрозумів, усе вже не так Це мабуть останні звертання до тебе Бо думаєш ти вже не про мене Я мабуть таки не достойна тебе Та чи я знала, що так все буде? Я загубилась посеред світу І не розумію куди себе діти Я лиш бажаю усе відпустити І з чистого аркуша почати жити.
2019-09-01 20:08:14
5
0
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1663
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5654