Інший хтось цьомає
Не знаю куди, но зникли мої почуття Не знаю тепер чи права я була Ну як же ж мені далі діяти Якщо про тебе вже не можу мріяти? Невже так легко все пройшло А може насправді нічо не було? А може то просто був лиш сон І не з тобою серце билось в унісон? Так для чого я все це придумала? Я гадала ти також так думаєш І після останнього літнього дня Ми ще не раз будемо в такт Та зараз не дивлюся навіть на фото І не чекаю твого "ну що там?" То може відкрила в собі нове "я" Яке адекватно сприймає слова? Та нехай, немає нічого страшного Як не ти, то інший хтось цьомає...
2019-09-05 08:03:16
4
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2412
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3661